Конференція ІОН - 2013, яка відбулася 3 вересня - 4 жовтня, була черговим етапом одного з найцікавіших проектів, виконуваних вченими НТУ «ХПІ» у співдружності з зарубіжними колегами. Норвезький центр міжнародного співробітництва в галузі вищої освіти за підтримки Міністерства закордонних справ Норвегії та в рамках програми «Євразія» виділив Україні на 2012-2014 рр.. грант у розмірі 3,4 млн. грн. для виконання міжнародного проекту під назвою «Норвезько-українське співробітництво, спрямоване на сталий розвиток освітнього процесу при дослідженні навколоземного космічного простору». Основною адміністративною одиницею для координації діяльності, пов'язаної з проектом, в Україні обрано Інститут іоносфери НАН і МОН України.

Проект націлений на розробку та розповсюдження фундаментальних і прикладних знань про властивості навколоземного космічного простору, а також на впровадження сучасних наукових теорій і методів діагностики навколишнього середовища в освітній процес при підготовці висококваліфікованих фахівців, у тому числі студентів спеціальності «Радіофізика та електроніка» НТУ «ХПІ».

До виконання проекту, крім співробітників і студентів кафедри фізики і технології університету м. Тромсе (Норвегія), з Харкова залучені науковці Інституту іоносфери, а також викладачі та аспіранти кафедри «Радіоелектроніка» НТУ «ХПІ» та співробітники Радіоастрономічного інституту Національної академії наук України.

Один з важливих пунктів проекту передбачає безпосередню участь студентів та молодих вчених у міжнародних конференціях та молодіжних наукових школах, підготовку їх презентацій, статей і публікацію доповідей.

Міжнародна школа -конференція "Дистанційне радіозондування іоносфери (ІОН - 2013)", що проходила на базі спортивно оздоровчого комплексу «Студентський» НТУ «ХПІ» в Алушті і стала одним з важливих етапів проекту.

Організаторами конференції виступили: Інститут іоносфери НАН і МОН України, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Радіоастрономічний інститут НАН України, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Університет Тромсе, Норвезький центр міжнародного співробітництва в галузі освіти.

Проведення Міжнародної школи-конференції було підтримано Міністерством освіти і науки України, Національною академією наук України та міжнародним грантом "Норвезько -українське співробітництво, спрямоване на сталий розвиток освітнього процесу при дослідженні навколоземного космічного простору" (CPEA-2012/10021).

Брало участь у конференції 66 осіб, 22 з них - молоді вчені , 6 - студенти. Представляли вони 10 науково -дослідних інститутів та вищих навчальних закладів України, Росії, Норвегії та Швеції.

Справжньою школою для її молодих учасників стали лекції провідних вчених у галузі геофізики, радіофізики та радіоастрономії, які прочитали для молодших колег професор ХНУ імені В.Н. Каразіна, д.ф.-м.н., проф. Л.Ф. Чорногор, куратор гранту з боку Норвегії, проф. університету м. Тромсе Сезар Л.Х., зав.сектором НІРФІ (Н. Новгород, Росія), д.ф.-м.н., проф. В.Л. Фролов, зав. відділом Радіоастрономічного інституту, член -кореспондент НАН України, проф. Ю.М. Ямпольський, зав.кафедрою фізики космосу Фізичного інституту МДУ ім. Ломоносова, д. ф-.м.н., проф. В.Є. Куніцин, заст.директора Інституту іоносфери, д.т.н., проф. В.О. Пуляєв. Своїми досягненнями  поділилися представники середнього покоління, що вже сказали своє словов науці, було заслухано 18 доповідей кандидатів наук, що мають досвід досліджень і навіть зимівель в Антарктиді. Молоді вчені представили результати досліджень навколоземного космічного простору, явищ і процесів у геокосмічній плазмі, результати моделювання поведінки параметрів геокосмосу в різних геліогеофізичних умовах, а також нові методи та методики обробки унікальної інформації, отриманої за допомогою сучасних радіофізичних методів дослідження навколоземного середовища.

Всі ці дні молодь вбирала нові знання і, хвилюючись, чекала презентації результатів своїх досліджень. 14 стендових доповідей студентів представляли такі наукові напрямки: радіотехнічні засоби і методи; обробка та подання сигналів; Іоносферна інформатика, фізика іоносфери і моделювання процесів.

Автор кожного з стендових доповідей відповідав на запитання, давав пояснення, захищав свої висновки перед самими іменитими учасниками конференції, якщо було потрібно - англійською мовою.

Конференція продемонструвала високий науковий рівень досліджень молодих учених і студентів старших курсів при аналізі та вирішенні складних фундаментальних і прикладних проблем.

На загальну думку, конференція сприяла підвищенню рівня знань молодих учених і студентів старших курсів вищих навчальних закладів, розширенню їх наукового світогляду, розширенню кола знайомств в науковій молодіжному середовищі.

У дні конференції йшло творче обговорення перспектив спільних наукових робіт в галузі досліджень геокосмічні середовища за участю провідних науково-дослідних організацій України, Росії, Норвегії та Швеції.

Учасники конференції прийняли рішення опублікувати представлені на конференції доповіді у збірнику "Радіофізика і іоносфера " Вісника Національного технічного університету " Харківський політехнічний інститут". Оргкомітет також виступить з клопотанням перед Національною академією наук України та Міністерством освіти і науки України про щорічне проведення Міжнародної школи-конференції "Дистанційне радіозондування іоносфери" та сприянні її фінансуванню.

Планується також залучати до участі в наступних конференціях представників зацікавлених підприємств і фірм для встановлення прямих контактів і розробки конкретних заходів щодо використання наукових результатів на практиці.

Д.Т. Таращенко, академік НАНУ, академік - секретар відділення фізики та астрономії НАНУ:

Я мав честь вітати учасників конференції від імені віце - президента Національної академії наук України, академіка Антона Григоровича Наумовця. Наукова громадськість країни вітає проведення таких форумів, школа- конференція - це чудовий засіб для того, щоб зацікавити молодь науковими дослідженнями. Тут ми бачимо синтез науки та навчання. І молоді вчені, і студенти, які роблять свої перші кроки з наукової стезі, адаптуються в цьому середовищі, заводять нові знайомства, зав'язують контакти на міжнародному рівні.

Оргкомітет створив тут хороші умови для молоді. Гостинність Національного технічного університету «ХПІ», якому вдалося зберегти свою прекрасну базу відпочинку, - запорука успіху школи-конференції, якого вона, я вважаю, досягла.

А.В. Колосков, к.т. н., ст.н.с. відділу «Радіофізика геокосмосу» РІНАНУ:

Квінтесенцією нашої конференції я б назвав секцію стендових доповідей. Наймолодші вчені, аспіранти, студенти змогли показати свої можливості, бажання працювати в цій сфері. І широке охоплення тематики, і їх високий рівень інтегрують ці дослідження у світову науку. Слід зазначити, що молоді дослідники частіше використовують більш сучасні методи обробки даних, що дозволяє більш точно представити результати.

З.В. Панасенко, к.ф.-м.н., н.с. відділу «Фізика іоносфери» Інституту іоносфери:

Проводячи секцію стендових доповідей, ми намагалися підбадьорити молодих авторів - адже кожен з них є кращим фахівцем в досліджуваній області, ніхто краще за нього не розкаже про обрану тему. Більшості це вдалося - вони показали широту тематики, добре володіння матеріалом. Ми побажали їм брати подальшу участь у дослідженнях, рухатися вперед разом з науковою громадськістю. І разом з колегою А.В. Колосковим пропонуємо заснувати на нашій конференції проведення конкурсу молодих вчених.

В.Є. Куніцин, д.ф-.м.н., професор, зав. кафедрою фізики космосу Фізичного інституту Московського державного університету ім. Ломоносова:

Співпраця з колегами-науковцями - ось що приваблює мене до участі в роботі школи-конференції. Тут ми зустрілися зі старими знайомими з Радіоастрономічного інституту в Харкові, з якими, зокрема з Ю.М. Ямпольським, у мене давні і міцні контакти. Особисте спілкування, реальне почуття партнера не замінити простим знайомством з літературою, з публікаціями в журналах.

Російським вченим важлива також співпраця з Інститутом іоносфери НТУ «ХПІ», що володіє унікальною, єдиною на пострадянському просторі базою. У неї входять радіотехнічні системи, оснащені повноповоротною параболічною антеною діаметром 25 м і найбільшою в світі зенітної параболічної антеною діаметром 100 м, за допомогою яких можна спостерігати стан і динаміку іоносфери на висотах до 1500 км. У наш час геокосмос вже можна розглядати як реальне середовище перебування людської цивілізації, і вченим не обійтися без інструментів з такими технічними характеристиками, які роблять можливим прогнозування аномальної поведінки іоносфери і виявлення пов'язаних з ним порушень в системах зв'язку, похибок в радіолокації, навігації та супутниковому глобальному позиціонуванні, виходів з ладу потужних енергетичних систем і т. п.

Тут, на конференції, ми обговорювали спільні спостереження і дослідження. Добре, що відроджується традиція проведення таких шкіл, їх значення для молодої наукової зміни неоціненне. А самі учасники показали досить високий, я б сказав, обнадійливий рівень. Я переконався в цьому і при презентації їхніх доповідей, і завдяки компетентним, грамотним питань, зверненим до мене з приводу моєї лекції про радіотомографіі іоносфери на основі навігаційних супутникових систем .

Л.М. Литвиненко, академік НАН України , д.ф- м.н., Директор Радіоастрономічного інституту НАНУ:

Конференція ІОН - 2013 пройшла на високому науковому рівні, доповіді відрізнялися новизною результатів, викликали великий інтерес учасників. Формат цього наукового зібрання - школа -семінар - відновлює чудові традиції, що існували в нашій науці. Тут представлений своєрідний «зріз» кількох поколінь, він наочно демонструє розвиток науки, її експериментальної бази. Доповіді показали, наскільки ширшим стало коло досліджуваних проблем.

Сьогодні мова йде вже не про вивчення тільки іоносфери, а про Космос, про плазмову оболонку Землі. Без наших досліджень неможливі відповіді на животрепетні питання: чи не є міфом глобальне потепління, як розвивати супутникові спостереження і т. п.

Конференція підтвердила той факт, що наука інтернаціональна, вона давно вирішила проблеми дружби і співпраці. Ми проводимо спільні експерименти: Україна - США, Росія - Швеція, Україна - Норвегія та ін. Оргкомітет ІОН - 2013 вдячний Норвезькому фонду, який допоміг провести цей важливий форум, Національному технічному університету «ХПІ», співробітникам інституту іоносфери на чолі з професором І.Ф . Домніним, всім учасникам конференції. І бажаємо великих успіхів у науці тій захопленій молоді, з якої тут працювали.

В.Л. Фролов, зав.сектором науково-дослідного радіофізичного інституту д.ф- м.н., проф. (Нижній Новгород, Росія):

З харківськими вченими - професором Л.Ф. Чорногором (Університет ім. Каразіна), Ю.М. Ямпольським, зав. відділом Радіоастрономічного інституту - нас пов'язує давня співпраця, зв'язки ці не втрачені. Нинішня конференція збагатила нас новими партнерами з Інституту іоносфери НТУ «ХПІ» та іншими важливими і корисними контактами. Програма школи-конференції повністю відповідає нашій тематиці, тут йде дуже важливе обговорення, обмін думками. Ми побачили інтерес українських колег до спільної роботи з вивчення збурень, що викликаються нашим нагрівальним стендом «Сура». А «команди» українських вчених, що володіють унікальним обладнанням, у свою чергу, знахідка для нас. Віддалені один від одного на тисячі кілометрів, ми можемо вести спільні спостереження, важливі для наших держав і для всього людства.

Метою проекту, відповідно до якого проводиться ця конференція-семінар, є робота з молоддю, нашою зміною. Молоді учасники нашої школи представляють, в основному, університетську науку. Тут їм доводиться виступати в серйозній конкуренції з відомими вченими. Але ми намагаємося, не знижуючи рівня, полегшити для них сприйняття змісту доповідей і дискусій, входження в науку.

Я радий, що ми - і Україна, і Росія - разом, працюємо в одному науковому полі. Сподіваюся, що наші зустрічі будуть продовжуватися. Наступного року відбудеться важлива наукова конференція на Байкалі, яку організовує Рада по вивченню поширення радіохвиль при Російській академії наук. Ми запрошуємо до участі в ній наших українських колег. Адже такі конференції, у тому числі і нинішня ІОН - 2013 - це завжди інші ідеї, нові пропозиції, а, значить, рух вперед.

Сезар Ла Хоз, професор Університету Тромсе (Норвегія):

Нинішня конференція - це черговий етап спільної діяльності норвезьких, українських, російських вчених у галузі вивчення іоносфери. Радує присутність великої кількості молоді, висока якість презентацій доповідей. Такі зустрічі корисні і цікаві, як молодим, так і вченим.

Виконання програми CPEA-2012/10021, спрямованої на розвиток освіти, обмін студентами, вченими, почалося в серпні 2012 року і успішно триває. Зараз середина нашого проекту і належить ще чимало зробити. Найближчим часом 4 українських студенти з керівником приїдуть з місячним візитом у Тромсе. У планах також найважливіший етап - укладання договору з освітніми установами: Харківським національним університетом ім. Каразіна і з НТУ «ХПІ», відповідно до якого буде можливий прийом українських магістрів до нас на 2-річне навчання за програмою фізики космосу.

Тут, на конференції, ведемо також переговори про майбутнє спільного проекту з харківськими вченими, який планується подати в ту ж організацію - Норвезький центр міжнародного співробітництва в галузі освіти. У планах подальшої співпраці також візит заступника директора Радіоастрономічного інституту Національної академії наук України в Університет Тромсе.

Школа-конференція проходить в чудовому місці, нам дуже подобається природа Криму, і я впевнений, що українці пишаються цією частиною своєї країни.

 

 

На знімках: у дні роботи конференції ІОН - 2013; по поверненню до Харкова в аудиторіях НТУ "ХПІ" професор В.О. Пуляєв і професор Сезар Ла Хоз в рамках продовження роботи наукової школи ознайомили студентів кафедри "Радіоелектроніка" "Спеціалізовані комп'ютерні системи" та "Радіофізика і електроніка" з особливостями дослідження навколоземного космічного простору як на Україні, так і за допомогою радіотехнічних засобів північно - європейської обсерваторії EISCAT.