Osipov (1)

В Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» відкриють пам'ятну дошку на честь відомого вченого в галузі органічної хімії та термохімії, доктора хімії, заслуженого професора Івана Павловича Осипова. Урочисте відкриття буде приурочене до 130-річчя університету.

Дошка буде розміщуватися на одній з найстаріших будівель університету – хімічному корпусі, де жив і працював учений, а виготовить її відомий харківський скульптор, заслужений діяч мистецтв України Олександр Рідний.

Довідка:

Професор І. П. Осипов (1855-1918) народився в Харкові. Після закінчення 2-ї Харківської чоловічої гімназії навчався в Харківському університеті на фізико-хімічному відділенні. Його наставником був засновник сучасної фізичної хімії, майбутній академік М. М. Бекетов, і вже першою серйозною роботою, присвяченою дослідженню явища ізомерії на прикладі амілену, він зумів зацікавити багатьох вчених, включаючи Д.І.Менделеєва. Магістерська дисертація присвячувалася дослідженню ізомерії фумарової і малеїнової кислот, а докторська – вивченню теплоти горіння органічних сполук в її зв'язку з явищами ізомерії, гомології і конституції. Після закінчення навчання І. П. Осипов залишився працювати в університеті.

З 1906 року І. П. Осипов перейшов до Харківського технологічного інституту, а в 1915 році, в розпал Першої світової війни і при гострій необхідності виконання військових замовлень, він на три роки очолив цей вуз. Вже через рік, за активної участі вченого був створений і Харківський жіночий політехнічний інститут, директором якого за сумісництвом став І. П. Осипов.

Автор трьох підручників з хімії, які потім багаторазово перевидавалися, активний популяризатор хімічної науки, володів чотирма мовами, перекладав наукові праці зарубіжних колег, з багатьма з яких був особисто знайомий – П. Бертло, Ф. Кекуле, А. Ле-Шательє, Ш. Фрідель та ін. Його авторитет був визнаний вітчизняним і зарубіжним науковими спільнотами: він очолював Товариство фізико-хімічних наук при Харківському університеті, був членом Російського фізико-хімічного товариства, Паризького і Берлінського хімічних товариств.