WP_20151117_14_24_58_Raw

17 листопада в рамках святкування 130-річчя НТУ «ХПІ» відбулося відкриття пам'ятної дошки ректору Харківського технологічного інституту (1915–1918 рр.), відомому вченому в галузі органічної хімії та термохімії, доктору хімії, заслуженому професору Івану Павловичу Осипову.

Ректор НТУ «ХПІ» Євген Іванович Сокол, почесний ректор Леонід Леонідович Товажнянський та автор дисертаційного дослідження науково-освітнього доробку професора І. П. Осипова Валерій Григорович Камчатний урочисто відкрили пам’ятну дошку.

DSC_5478

«Символічно, що саме в Міжнародний день студентів ми відкриваємо меморіальну дошку Івану Павловичу Осипову, який стояв біля витоків створення наших хімічних шкіл. Дуже важливо, щоб студенти пам’ятали своїх вчителів», — підкреслив Євген Іванович.

DSC_5480                  DSC_5507

Дошку розміщено на одній з найстаріших будівель університету — хімічному корпусі, де жив і працював вчений, а виготовив її відомий харківський скульптор, заслужений діяч мистецтв України Олександр Рідний.

Ініціатором вшанування пам’яті І. П. Осипова є випускник НТУ «ХПІ» 1978 року, народний депутат України 5-го та 6-го скликань В. Г. Камчатний.

На відкритті пам’ятної дошки також були присутні співробітники університету та студенти НТУ «ХПІ», переважно хімічних спеціальностей.

DSC_5455    DSC_5489

Довідка:

Професор Іван Павлович Осипов (1855-1918) народився в Харкові. Після закінчення 2-ї Харківської чоловічої гімназії навчався в Харківському університеті на фізико-хімічному відділенні. Його наставником був засновник сучасної фізичної хімії, майбутній академік М. М. Бекетов, і вже першою серйозною роботою, дослідження явища ізомерії на прикладі амилена, він зумів зацікавити багатьох вчених, включаючи Д. І. Менделеева. Магістерська дисертація присвячувалася дослідженню ізомерії фумарової і малеїнової кислот, а докторська – вивченню теплоти горіння органічних сполук в її зв'язку з явищами ізомерії, гомології і конституції. Після закінчення навчання І. П. Осипов залишився працювати в університеті.

З 1906 року І. П. Осипов перейшов до Харківського технологічного інституту, а в 1915 році, в розпал першої світової війни і при гострій необхідності виконання військових замовлень, він на три роки очолив цей вуз. Вже через рік, при активній участі вченого був створений і Харківський жіночий політехнічний інститут, директором якого за сумісництвом став І. П. Осипов.

Автор трьох підручників з хімії, які потім багато разів перевидавалися, активний популяризатор хімічної науки, володів чотирма мовами, перекладав наукові праці зарубіжних колег, з багатьма з яких був особисто знайомий - П. Бертло, Ф. Кекуле, А. Ле-Шательє, Ш. Фрідель та ін. Його авторитет був визнаний вітчизняним і зарубіжним науковими спільнотами: він очолював Товариство фізико-хімічних наук при Харківському університеті, був членом Російського фізико-хімічного товариства, Паризького і Берлінського хімічних товариств.