Кремень Василь Григорович

Кремень Василь Григорович – видатний український вчений у галузі соціальної філософії, філософії освіти, політології, педагогіки. Автор багатьох фундаментальних досліджень, відомий організатор освіти і науки, державний і громадський діяч.

Доктор філософських наук, професор, академік Національної академії наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, член ряду наукових товариств, почесний доктор багатьох університетів, народний депутат України 3-го скликання (1998–2000), міністр освіти і науки України (2000–2005), президент Товариства «Знання» України (з 1999), член Комітету з Державної премії України в галузі науки і техніки (з 2002), член Комітету з Національної премії України імені Бориса Патона (з 2021), член Комітету з Державної премії України в галузі освіти (з 2011), член президії Української Ради Миру (з 2000), голова і член наглядових рад ряду університетів.

Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Державної премії України в галузі освіти. Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ, ІV і V ступенів, орденом «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступенів, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, багатьма відзнаками міністерств, відомств, громадських, релігійних та інших організацій і установ.

Зміни в освітній галузі, очолюваній Міністром освіти і науки Василем Кременем у 2000–2005 рр., були концептуально цілісними і логічно продовжили теоретичні наукові напрацювання. Саме з його ініціативи й за безпосереднього керування в країні відбувається активний процес переходу від авторитарної педагогіки до педагогіки толерантності, освітня система України наближається до освітніх систем розвинутих європейських країн, втілюється в життя інноваційна державна політика в галузях освіти і науки. Загальноосвітня школа переходить до нового змісту та дванадцятирічного навчання. Запроваджено вивчення іноземної мови з другого класу. Українська мова як державна вивчається всіма учнями. Кількість учнів, що навчається українською, зросла з 62 % до майже 75 %. Причому без будь-якого тиску і супротиву. Навчальні досягнення оцінюються позитивною дванадцятибальною шкалою. Обґрунтовується перехід старшої школи до профільності. Переважно здійснено комп’ютеризацію загальноосвітніх закладів. Розпочато виконання програми «Шкільний автобус». Ухвалено програму з виготовлення та постачання до навчальних закладів обладнання нового покоління для вивчення природничо-математичних та технологічних дисциплін. Із 2003 р. розпочато експеримент із упровадження зовнішнього незалежного оцінювання випускників шкіл. 25 серпня 2004 р. за поданням МОН України прийнято постанову Кабінету міністрів України, згідно якої передбачалося у 2005–2006 р. апробувати технології ЗНО, а у 2007–2008 р. запровадити ЗНО в усій країні, що й було зроблено пізніше. Системні зміни відбуваються і у вищій освіті України. Вища школа була підготовлена до входження у Болонський процес, приєднання до якого формально сталося в травні 2005 р. Упродовж кількох років було підготовлене отримання позики Світового банку для розвитку освіти України, що розпочалося з 2006 р. Істотно збільшилась кількість студентів закладів вищої освіти. Переміни торкнулися й економічної сфери галузі. Зросло фінансування науки і освіти. Утверджуються нові форми її організації, у тому числі технопарки. Повністю ліквідовано заборгованість із заробітної платні вчителям і науковцям. Значно поліпшено умови роботи викладачів, стипендія студентів тільки в 2004 р. зросла більше ніж удвічі. Вперше в сучасній історії середня заробітна плата в освіті перевищила відповідний показник у сферах охорони здоров’я, культури та ін.

Саме за керівництва галуззю міністра В.Г. Кременя відбувся злам у свідомості суспільства щодо доленосної функції освіти і науки.

Наукова діяльність В.Г. Кременя нині охоплює широкий діапазон проблем, центральними з яких є теоретико-методологічне обґрунтування розвитку освіти i науки України, визначення засадних принципів і напрямів розвитку філософії освіти, розроблення концептуальних питань сучасної соціальної філософії, зокрема концепції людиноцентризму в освіті. Окремої уваги в дослідженнях академік В.Г. Кремень надає глобалізаційним процесам у світі, їх впливові на розвиток людства, людини, системи освіти та врахуванню їх при визначенні стратегічних напрямів розвитку України, цілісному соціально-політичному аналізу основних етапів української історії, розвитку незалежної України.

Беручи до уваги визначні заслуги академіка Кременя Василя Григоровича у сфері науки, освіти та розвитку українського суспільства на засіданні Вченої ради НТУ «ХПІ» «29» вересня 2025року було прийнято рішення присвоїти звання Почесного доктора НТУ «ХПІ» президенту НАПН України КРЕМНЮ Василю Григорович