Стогній Борис Сергійович

Видатний вчений – електроенергетик, академік НАН України, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України Борис Сергійович Стогній народився 18 березня 1936 року в с. Гречанівка Гадячського району Полтавської області. В 1959 році закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю „Електричні станції, мережі та системи”. Трудову діяльність розпочав у 1959 році спочатку майстром, а потім прорабом в мехколоні тресту „Мосбуделектропередача” Міненерго СРСР. З 1961 року його трудова діяльність тісно пов’язана з Інститутом електродинаміки НАН України. Тут Борис Сергійович розпочав свої перші наукові розробки і отримав найбільш вагомі результати, пройшовши шлях від аспіранта до доктора технічних наук, академіка Національної академії наук України.

Б.С. Стогній – видатний вчений, засновник наукових шкіл в електроенергетиці, очолює наукові напрямки, пов’язані з розробкою теорії, принципів, методів і засобів автоматичного управління та діагностики, підвищення надійності і економічності роботи електричних систем, ефективним використанням енергетичних ресурсів та електротехнологічного обладнання на основі глибокого вивчення електромагнітних процесів в електроенергетичних системах. Ім’я Б.С.Стогнія добре відоме в наукових колах світової громадськості як вченого яскравого таланту. Під його керівництвом наприкінці 60-х років минулого століття було розпочато широкі дослідження в галузі первинних вимірювальних перетворювачів струму і напруги. За результатами досліджень Б.С Стогнієм була створена теорія нового класу високовольтних перетворювачів, призначених для роботи не лише в усталених, а й в перехідних режимах, а також обґрунтовані принципи побудови вимірювальних перетворювачів струму і напруги. В рамках цієї теорії на основі фізичного і математичного моделювання процесів в електроенергетичних системах і установках ним були створені методи аналізу, синтезу і відновлення сигналу первинних і вторинних вимірювальних перетворювачів електричних сигналів. Були досліджені усталені і перехідні режими роботи трансформаторів струму при детермінованих, квазідетермінованих та стохастичних вхідних сигналах, одноступінчаті і каскадні трансформатори струму. Дослідження розповсюджуються на трансформатори струму і напруги високої, надвисокої і ультрависокої напруги, а також на цілу низку первинних вимірювальних перетворювачів, що використовуються в різних електротехнологічних установках, перш за все імпульсного зварювання і безперервного зварювання сплавленням. Важливим результатом цих теоретичних і експериментальних досліджень стало обґрунтування можливості незалежного розгляду процесів в нелінійних трансформаторах струму, викликаних одночасною дією аперіодичної та періодичної складових первинного струму. Це дозволило створити простий та точний метод розрахунку трансформаторів з нелінійними характеристиками в періодичних режимах, а також їх випробування в цих режимах. Були закладені теоретичні основи та методи, що дозволяють оптимально розвивати задачі аналізу і синтезу первинних вимірювальних перетворювачів для електроенергетики з урахуванням детермінованого та стохастичного характеру їх вхідних сигналів, параметрів складної структури та нелінійності характеристик, розрізнення вимог і умов застосування.

Під керівництвом Бориса Сергійовича Стогнія колективом його учнів були досліджені питання проектування електромагнітної частини вимірювальних перетворювачів на основі параметричного синтезу. Практичним результатом стало розв’язання важливої для народного господарства проблеми створення нових класів первинних вимірювальних перетворювачів, призначених для вимірювального перетворення швидкозмінних, в тому числі, випадкових процесів в електротехнологічних установках і електричних системах низької, високої і ультрависокої напруги.

Найбільш вагомим практичним результатом цих робіт стало створення та освоєння серійного випуску на виробничому об’єднанні „Запоріжтрансформатор” каскадних трансформаторів струму для першої в світі ЛЕП ультрависокої напруги 1150кВ Екібастуз-Урал, причому ці трансформатори вперше мали нормовані характеристики не лише в усталених, а й в перехідних режимах.

За розробку теорії та створення трансформаторів нового покоління колективу під керівництвом Б.С.Стогнія в 1985р. було присуджено Державну премію УРСР в галузі науки і техніки.

На основі результатів створення високовольтних вимірювальних перетворювачів струму під керівництвом Б.С.Стогнія розроблено державні стандарти, методики визначення похибок одноступінчатих трансформаторів струму в перехідних режимах синтетичним методом (вперше в країні було запропоновано методику випробувань трансформаторів струму надвисокої напруги побічним методом), а також методичні і керівні матеріали по розробці і випробуваннях перетворювачів струму і напруги електроенергетичних та електротехнологічних установок (1982, 1985, 1990рр.), інші результати використані у державних стандартах на трансформатори струму (1987, 2001, 2003рр.).

На початку 80-х років минулого століття під проводом Б.С.Стогнія в Інституті електродинаміки НАН України були розпочаті дослідження мікропроцесорних систем управління в енергетиці, що дало життя новому науковому напрямку – розробці теоретичних основ, принципів та методів інформатизації в електроенергетиці на основі мікропроцесорних систем.

На першому етапі предметом досліджень стала проблема збору, обробки, реєстрації та аналізу інформації на електроенергетичних і електротехнічних об’єктах (генераторах, розподільчих пристроях, підстанціях, ЛЕП та ін), діагностика обладнання на цих об’єктах, передача інформації з об’єкта на більш високий рівень управління. В галузі первинних вимірювальних перетворювачів розв’язувалась задача створення перетворювачів з цифровим виходом і первинних вимірювальних каналів, що складаються з вхідних аналогових, аналогово-цифрових та цифрових частин.

Було створено низку мікропроцесорних систем для реєстрації параметрів аварійних режимів в електричних системах та швидкоплинних процесів в електротехнологічних установках. Реєструючий та діагностуючий комплекс „Регіна”, який виготовляється серійно, отримав широке застосування. Практично всі підстанції та розподільчі пристрої з вищою напругою 750кВ та велика кількість з напругою 330кВ сьогодні забезпечені цими комплексами. В останні роки комплекс „Регіна” встановлюється також на великих енергоблоках електричних станцій, а також АЕС як в Україні так і в Білорусі, Молдові, Росії, Азербайджані. Комплекс дозволяє реєструвати аналогові (миттєві значення) та дискретні сигнали, на основі їх обробки дозволяє визначити місце та вид короткого замикання, діагностувати основне (генератори, силові трансформатори, вимикачі, реактори) та вторинне обладнання (системи релейного захисту, автоматики), отримувати різні значення аналогових сигналів (діючі, нульову та інші послідовності, потужність та ін.), передавати необхідну інформацію на верхній рівень, виконувати цілу низку інших функцій.

Ці роботи отримали подальший творчий розвиток в розробках Б.С.Стогнія та його учнів і знайшли своє застосування в системах електропостачання залізниць у вирішенні такої важливої проблеми, як визначення місця пошкодження в контактних мережах рухомих потягів як змінного так і постійного струму. Пристроями визначення місць пошкоджень контролюється понад 2000км електрифікованих ліній „Укрзалізниці”.

Під науковим керівництвом академіка НАНУ Б.С.Стогнія створено основи теорії первинних вимірювальних каналів струму та напруги для систем комплексної автоматизації електроенергетичних об’єктів, які будуються на основі мікропроцесорної техніки, єдиного інформаційного забезпечення і функціонують в темпі електромагнітних процесів в первинних колах енергосистем. На цій основі розроблено і побудовано ряд засобів інформаційного забезпечення систем управління об’єктами електроенергетики, що відповідають найновішим світовим тенденціям технологічного розвитку. Серед них трифазний вимірювальний перетворювач струму на напругу 330кВ з цифровим виходом, цифрова система вимірювання параметрів нормального режиму в складі цифрової системи управління підстанцією 35/10кВ, перший вітчизняний трифазний багатофункціональний лічильник електроенергії типу „Каскад”, промислове виробництво якого здійснюється ВО „Київприлад”.

За розробку теоретичних основ, принципів та методів інформації, а також широке впровадження їх в електроенергетиці в 1995 році академіку Стогнію Борису Сергійовичу було присуджено премію ім.С.О.Лебедєва.

За вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток столиці України міста Києва, вагомі досягнення у професійній діяльності Стогнію Борису Сергійовичу в 2001 році було присвоєно почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України”.

Результати наукової та науково-організаційної діяльності академіка НАН України Б.С.Стогнія висвітлені у понад 250-ти публікаціях, серед яких 11 монографій та 21винахід.

Б.С.Стогній заснував дві наукові школи: розробка, дослідження та побудова первинних вимірювальних перетворювачів струму і напруги; інформаційні діагностичні та керуючі автоматизовані системи в електроенергетиці. Серед його учнів 4 доктори та 19 кандидатів наук.

Б.С.Стогній бере активну участь в українських та міжнародних наукових форумах, є керівником наукової ради НАН України з комплексної проблеми „Наукові основи електроенергетики”, членом секції наукової ради по проблемі „Розвиток електроенергетики і електротехніки” ДКТН, членом двох спеціалізованих рад по захисту докторських та кандидатських дисертацій, членом редколегії журналів „Вісник НАН України” і „Технічна електродинаміка”.

Багато сил та енергії Б.С.Стогній віддає науково-організаційній діяльності. Як член Президії НАН України та головний вчений секретар Президії НАН України він зробив вагомий особистий внесок в планування, організацію і забезпечення наукових досліджень в установах НАН України, у формування нових шляхів розвитку науково-технічної сфери в період переходу академії до нових форм господарського, соціального і культурного будівництва в Україні. Як академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України Б.С.Стогній очолює роботу по формуванню і реалізації програм розвитку дослідження в галузі створення наукоємних новітніх енергозберігаючих технологій в наукових установах відділення та впровадженню результатів роботи по цих програмах в господарський комплекс держави.

Визначні особисті заслуги Б.С.Стогнія перед Українською державою у розвитку вітчизняної науки принесли йому авторитет і повагу, а його багаторічна плідна наукова та педагогічна діяльність відзначена урядовими нагородами, почесними знаками та грамотами.