Звіт за результатом опитування випускників НТУ “ХПІ” 2024
Мета моніторингу
Вивчення задоволеності випускників Університету рівнем здобутих знань і вмінь в Університеті, якістю практичної підготовки, якістю організаційної, інформаційної, консультативної підтримки. Опитування проводилося у формі анкетування із використанням інформаційного ресурсу GOOGLE FORMS.
Випускники Університету мали змогу у вільний час дати відповідь на питання.
Випускників проінформували, що опитування є дуже важливою складовою процесу оцінювання якості викладання та сприяє поліпшенню організації освітнього процесу. Також було наголошено на забезпеченні анонімності процесу анкетування, що використання результатів опитування неможливе без залучення до нього більшої кількості здобувачів, що надає
можливість отримати адекватний зворотний зв’язок кафедрам, викладачам й адміністрації, дозволить здобувачам дійсно вплинути на навчальний процес та покращити якість навчання.
Випускники оцінювали рівень здобутої освіти за дев’ятибальною шкалою (1- 9), де: «1» – незадовільно, «9» – відмінно.
Узагальнені результати опитування відображені на графіках, поданих нижче.
Я задоволений/на рівнем здобутих знань і вмінь в Університеті:
“9” – 61 (30,5%)
“8” – 33 (16,5%)
“7” – 53 (26,5%)
“6” – 21 (10,5%)
“5” – 17 (8,5%)
“4” – 4 (2%)
“3” – 4 (2%)
“2” – 3 (1,5%)
“1” – 4 (2%)
Навчання було сучасне та практично орієнтоване:
“9” – 49 (24,5%)
“8” – 32 (15,9%)
“7” – 42 (20,9%)
“6” – 35 (17,4%)
“5” – 18 (9%)
“4” – 5 (2,5%)
“3” – 13 (6,5%)
“2” – 4 (2%)
“1” – 3 (1,5%)
Оцінювання знань відбувалося прозоро і об’єктивно:
“9” – 84 (42%)
“8” – 44 (22%)
“7” – 41 (20,5%)
“6” – 13 (6,5%)
“5” – 5 (2,5%)
“4” – 4 (2%)
“3” – 4 (2%)
“2” – 2 (1%)
“1” – 3 (1,5%)
Викладачі використовували сучасні методи навчання (майстер-клас, навчальні дискусії, мозковий штурм, ділові ігри тощо)
“9” – 58 (28,9%)
“8” – 30 (14,9%)
“7” – 35 (17,4%)
“6” – 24 (11,9%)
“5” – 17 (8,5%)
“4” – 9 (4,5%)
“3” – 12 (6%)
“2” – 6 (3%)
“1” – 10 (5%)
Проходження практичної підготовки сприяло підвищенню моїх знань і вдосконалення практичних умінь і навичок:
“9” – 55 (27,5%)
“8” – 37 (18,5%)
“7” – 41 (20,5%)
“6” – 18 (9%)
“5” – 19 (9,5%)
“4” – 6 (3%)
“3” – 9 (4,5%)
“2” – 7 (3,5%)
“1” – 8 (4%)
Я мав вільний доступ до електронних інформаційних ресурсів університету:
“9” – 113 (56,2%)
“8” – 34 (16,9%)
“7” – 24 (11,9%)
“6” – 8 (4%)
“5” – 6 (3%)
“4” – 6 (3%)
“3” – 5 (2,5%)
“2” – 1 (0,5%)
“1” – 4 (2%)
Допоміжний персонал директорату, кафедр і бібліотеки кваліфіковано та доброзичливо спрямував моєму навчанню:
“9” – 103 (51,5%)
“8” – 33 (16,5%)
“7” – 26 (13%)
“6” – 8 (4%)
“5” – 14 (7%)
“4” – 2 (1%)
“3” – 4 (2%)
“2” – 3(1,5%)
“1” – 7 (3,5%)
Університет сприяв підвищенню мого світогляду:
“9” – 78 (38,8%)
“8” – 42 (20,9%)
“7” – 33 (16,4%)
“6” – 10 (5%)
“5” – 21 (10,4%)
“4” – 6 (3%)
“3” – 2 (1%)
“2” – 3 (1,5%)
“1” – 6 (3%)
Впродовж навчання проводилося опитування про якість змістового наповнення навчальних дисциплін і якість викладання:
“9” – 100 (50%)
“7” – 30 (15%)
“6” – 13 (6,5%)
“5” – 14 (7%)
“4” – 3 (1,5%)
“3” – 2 (1%)
“2” – 0 (0%)
“1” – 8 (4%)
Я наполегливо рекомендуватиму іншим навчання в НТУ «ХПІ»
“9” – 78 (38,8%)
“8” – 36 (17,9%)
“7” – 27 (13,4%)
“6” – 20 (10%)
“5” – 23 (11,4%)
“4” – 6 (3%)
“3” – 1 (0,5%)
“2” – 1 (0,5%)
“1” – 9 (4,5%)
Чому мене НЕ НАВЧИЛИ, а це потрібно сучасному ринку праці:
Важко відповісти
Другій іноземній мові
Все що потрібно по моєму фаху було зневажено, проте кучу інформаційного мусору я отримав.
Розробляти цифрові системи керування.
Навчили всьому, чого я потребувала за своєю спеціальністю
Критичному мисленню.
Як шукати роботу після отримання тих знань, які дали в університеті.
Мені всього вистачило, всьому навчили.
Я прийшов для отримання додаткових знань, після роботи і я отримав, навіть більше чим очікував
Правильно готуватися та проходити співбесіди
Такого не має. Все сподобалося.
Світовим стандартам в індустрії, європейським стандартам роботи. Навчання було орієнтовано на УРСР
Більше знання промислового виробництва.
Немає дорікань
Нічому не навчили, бо старі пеньки не здатні вже навчати.
Заповнювати й писати розгорнути резюме роботодавцю.
Мене навчили всьому, що потрібно.
Практичного досвіду роботи за фахом
Вирішувати типові / реальні задачі які ставлять перед спеціалістами на підприємстві.
Важко відповісти
Не те щоби не навчили, але відсоток дисциплін які мають відношення до моєї спеціальності був трохи замалим. Ті ж самі: історія, право, філософія, економіка та охорона праці сумарно мали більше годин, ніж дисципліни проектування та автоматизації.
Хотілось би додати компетенції з фінансової грамотності, підприємницького права та інформатики.
Цивільному захисту під час війни.
Усьому навчили
Більш детально описувати резюме для роботодавців.
Не має такого
На 3 рік навчання ми тільки навчились користуватись необхідними додатками для розрахунку швидкоплинних процесів.
Практиці. Теорії багато, практики – навпаки.
Не навчили користуватися сучасними програмами для подальшої роботи
Синхронний переклад.
Більш детальна лексика у сфері IT, Legal
Не навчили, складати анкети та портфоліо для подачі роботодавцям.
Все добре, всьому корисному навчили
Досвіду роботи
Пошуку праці
Шукати працю
Всьому навчили
Як влаштуватись на роботу
Не працюю за фахом.
Навчили всьому.
Вміння правильно комунікувати , та правильно показати себе
Шукати роботу.
Навчили всьому чому треба.
Важко сказати
Я ще не закінчив навчання.
Я ще вчусь.
Подолання стресу.
Роботі у команді, співпраці із іншими.
Продавати свої знання.
Інформації надали при достатньо.
Практичні навички через неможливість проведення таких занять в період Ковіду та Війни
Реальним вимогам сучасних роботодавців.
Все що не стосується безпосередньо спеціалізації, але допомагає в житті.
Дисципліна з проектування була, про існування програми відомо, але як в ній працювати було лише 2 заняття за семестр.
Менеджменту.
Практичних знань, на одній теорії далеко не проїдеш.
Практичне вирішення ситуацій, реальні потреби ринку
Уміння управляти людьми (People management).
Жодних практичних навичок.
Життєвим навичкам.
Стресостійкісті , навичкам комунікації.
Знати права людини, а саме на робочому місці.
Не маю уявлення.
Як проходити співбесіду.
Я вважаю, мене навчили всьому, що потрібно сучасному ринки праці
Як правильно проходити співбесіду на роботу, ораторське мистецтво
Як відстоювати свої права, трудовому кодексу.
Як бути конкуренто придатним.
Впевненості в собі.
Знання ЄСКД.
Навчили всього що потрібно.
Потрібна практика та практичні заняття для здобуття нормального рівня знань, що неможливо під час воєнного стану.
Роботі з сучасними інтернет ресурсами і пошуку актуальної літератури.
Які навчальні дисципліни, на мою думку, необхідно ДОДАТИ до освітнього процесу:
Німецьку мову
Інтернет гаманці; Крипто валюти; Вміння проходити співбесіди;
Розвиток харизми.
Цифрові системи керування
Для технічних спеціальностей більше технічних дисциплін, і менше гуманітарних
Аналіз даних.
Технології виробництва
Міжнародні та національні стандарти. Англійська мова як основний предмет під час всього курсу навчання. Для технічних спеціальностей додати дисципліну професійного володіння чи розвитку користування персональним комп’ютером
Дисципліни, що можуть допомогти створити широкий загальний інженерний світогляд, особливо в питаннях електроенергетики
Загалом все задовольняє, але було б краще аби пояснювали маленькі моменти, які не зрозуміла за проханням
Крипто валюта
Зробіть адекватно те що вже є; хоча б єдину матеріальну базу (підручники, статті методичні вказівки та інше)
Виготовлення й програмування дронів.
Фахові дисципліни
На мою думку всі потрібні дисципліни вже є
На даний момент перелік дисциплін мене задовольняє
Так звані STEM дисципліни, як програмування, мікроконтролери та автоматизація. Такі дисципліни є в ХПІ, але їх відсоток занадто малий.
Тільки будь ласка, не тягніть туди python, бо як показує практика, люди потім не можуть “злізти” з цієї мови.
Інформатика, Права людини.
Цивільний захист.
Більше практики
Всього вистачає
Збірка/моделювання дронів і все, що з ними зв’язано
Міждисциплінарність
Керування персоналом.
Більше що стосуються професії а не хімії та фізкультури.
Інженерна етика та відповідальність.
3D-моделювання.
Синхронний переклад + більше практики послідовного перекладу
Усе задовольняє
Цивільна безпека
Наразі не вистачає мов.
Психологія
Більше гуманітарних дисциплін
Комп’ютерне програмування
Філософію.
Вміння аналізувати проект, створювати план та завдання з реалізації проекту
Дисциплін достатньо.
Правові у більшому обсязі
Трудове право,
Психологію, менеджмент для інженерів
Довести до розуму те, що є.
Економіка.
Більше фахових, відповідних сучасним потребам.
Маркетинг та менеджмент.
Які допоможуть в майбутній професії.
Психологія роботи з людьми, маркетинг, аналіз ринку.
People management.
Більше занять з іноземної мови та кращої якості.
Право.
Правознавство.
Більше фахово ізольованих дисциплін.
Емоційний інтелект і управління стресом: Розвиток навичок розуміння та управління своїми емоціями, а також ефективне подолання стресових ситуацій.
Дисципліни пов’язані з практикою та спеціалізацією.
Право/ базову юридичну освіту
Щось, де навчатимуть як правильно проходити співбесіду на роботу, ораторське мистецтво.
Більше іноземних мов знання ЄСКД
Предмет де більш детально будуть розглянуті різні конструкції двигунів внутрішнього згоряння та двигунів інших принципів дії.
Інформатика і щось на кшталт розмовних клубів з іноземних мов.
Які навчальні дисципліни необхідно ВИДАЛИТИ з освітнього процесу?
Філософія.
Фізична культура
Більш технічних старих дисциплін.
Філософія, історія.
Історія техніки.
Спорт.
Мабуть, дисципліна яка найбільш мені не сподобалось – вища математика.
Усі радянські дисципліни орієнтовані на ті часи. Дисципліни які мають у користуванні радянську літературу написану на стандартах СРСР.
Історія, філософія.
Зробіть адекватно те що вже є.
Ті, що не стосуються спеціальності ніяким чином
Філософія.
Зарубіжна література.
Не має необхідності видаляти ніякі дисципліни.
Гуманітарні, якщо ти навчаєшся на інженера і додати більше фахових.
Певний перелік не фахових дисциплін.
Дисципліни, які не мають прямого відношення до спеціальності.
Наприклад, семестр історії для механічного інженера це порожня витрата часу.
Можна навіть не видаляти і просто зменшити кількість годин та зробити їх більш як ознайомчими дисциплінами, без необхідності катати по 15 доповідей та рефератів. Зайві 100 годин проектування в SOLID дадуть більше практичних знань ніж 100 година скатування текстів з інтернету на пережовування їх через ChatGPT
Сапромат.
Політологія
Філософія)
Філософію
Не має таких
Українську мов, хімію, фізкультуру, філософія, історія України.
Чисельні методи та основи оптимізації
Усі що не стосуються обраної галузі (такі як психологія, гендерна рівність, фізкультура тощо)
Ніякі, лише зменшити години деяких предметів та додати ці години в профільні предмети (у моєму випадку це англійська, німецька мови).
Фізкультуру).
Історія, філософія.
Історія науки й техніки.
Деталі машин.
Жодної.
ОБЖ.
Фізичне виховання.
Фізику та математику
Англійську
Математику, фізику, хімію – я вивчав їх у школі.
Усі, безпосередньо не пов’язані зі спеціальністю.
Всі корисні.
Які не стосуються фаху ( фізична культура, нав’язані дисципліни за вибором, декілька історій можна об’єднати в одну, зробити вибір іноземної мови без врахування чи була конкретна мова раніше, чи внесена вона до документа про освіту).
Історія, оскільки вона тотожна шкільному матеріалу.
Фізкультура.
Філософія.
Фізичну культуру слід зробити за побажанням
Філософія
Філософію я гадаю.
Важко відповісти.
Моя думка ніякі.
Філософія.
Філософію та історію
Потрібно більше професійних, менше – загальноосвітніх (психологія, історія, філософія).
Філософію.
На мою думку, ніяких
Філософія, правознавство, фізкультуру зробити не обов’язковою
Не можу сказати саме дисципліни, скоріше замінити застарілі підручники і матеріали
Інші пропозиції щодо поліпшення якості освіти та освітнього процесу
Я розумію, що в університетських програмах є багато дисциплін, які потрібно викладати для заповнення навчального плану. Однак це здається безглуздим. Минув час, коли необхідно було розвивати розум через вивчення великої кількості малокорисної інформації. Зараз важливо надавати знання, які дадуть студентам перевагу перед тими, хто не здобував вищої освіти.
Натомість, виявляється, що ми просто марнуємо свій цінний час в університеті. Чи не засмучує вас це, що я вам зараз пишу? Я розумію, що здійснення реальних змін, які будуть корисними та радуватимуть студентів, є складним завданням, оскільки ви не можете відмовитися від викладачів.
17% респондентів вважають, що змінювати нічого не треба.
Як основні заходи для покращення освітньої програми, за думкою респондентів, до навчального процесу необхідне, зокрема, внесення таких змін:
– збільшення обсягу практичного навчання (27% опитаних),
– збільшення кількості годин на викладання іноземної мови (32% опитаних),
– розширення освітніх компонентів, що спрямовані на розвиток соціальних навичок (37% опитаних),
– нічого додавати не треба, всі потрібні дисципліни вже є вважають 14% респондентів,
– також до освітньої програми випускники рекомендують додати вивчення профільних дисципліни.
86% опитаних випускників рекомендують розширити міжнародне співробітництво.
63% респондентів безпосередньо працюють за обраною спеціальністю.
76% випускників задоволені рівнем власної практичної підготовки після навчання, що дозволило їм успішно працевлаштуватися і 63% респондентів не планують в майбутньому змінювати місце роботи.
Саме університет у 88% опитаних сприяв підвищенню світогляду.
У цілому, аналізуючи відповіді випускників Університету, можна зробити висновок, що вони достатньо високо оцінили рівень підготовки
фахівців у НТУ «ХПІ».
За результатами обговорення анкетування на засіданні Ради з якості
ЗАПРОПОНОВАНО:
1) надалі здійснювати заходи з поліпшення взаємодії з базами практики, задля підтримки високого рівня задоволеності здобувачів проходженням
практики і рівнем практичної підготовки;
2) продовжувати позитивний досвід забезпечення практичної спрямованості дисциплін, що викладаються;
3) збільшувати обсяг практичного навчання;
4) розширити освітні компоненти, що спрямовані на розвиток соціальних навичок (як заповнювати й писати розгорнути резюме);
5) активізувати участь випускників та здобувачів вищої освіти усіх рівнів у загальноуніверситетських опитуваннях